переступати

-а́ю, -а́єш, недок., переступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; мн. пересту́плять; док.

1) перех. і без додатка. Роблячи крок, опинятися на іншому боці чого-небудь. || перен. Переборювати, долати які-небудь труднощі, неприємності і т. ін. || перен. Змінювати визначену наперед послідовність дій, заходів; переходити до іншого, іноді обминаючи, пропускаючи щось проміжне.

2) тільки док., неперех., у сполуч. зі сл. за поріг, за двір і т. ін. Вийти з приміщення, з двору і т. ін. Образно: а) виходити куди-небудь із чогось, через щось; б) міняти місцеперебування.

3) перех. і неперех. Ступаючи, переміщуватися з місця на місце. || тільки недок., по чому і без додатка, також у сполуч. зі сл. ногами, ніжками і т. ін. Не стояти спокійно на місці, рухатися.

4) неперех., у сполуч. зі сл. з ноги на ногу, з однієї ноги на іншу. Стоячи на місці, спиратися навперемінно то на одну, то на іншу ногу; переносити вагу тіла з однієї ноги на іншу; переминатися.

5) перех., у сполуч. зі сл. дорогу, шлях і т. ін., перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь; заважати комусь що-небудь робити; не допускати чогось.

6) перех. і неперех., перен. Не зважати на що-небудь, нехтувати чимсь. Переступити слово. || Порушувати закон, правило і т. ін.

7) перех., у сполуч. зі сл. межа, грань і т. ін., перен. Переходити межу чого-небудь; виходити за межі відомого або дозволеного, прийнятого.

8) перех. і неперех., перен. Переходити яку-небудь кількісну або якісну межу. || безос. || рідко. Приймати іншу віру, переходити до іншого віросповідання.

9) перех., перен., рідко. Поступатися кому-небудь чимсь.

10) перех., рідко. Заміняти кого-небудь собою.

11) тільки док., неперех., перед ким, заст. Завинити, провинитися.